Критерії оцінювання

 

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ (ВИХОВАНЦІВ)

У СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

1. Ці Критерії визначають загальні підходи до визначення рівня навчальних досягнень учнів (вихованців) (далі - учні) у системі загальної середньої освіти та встановлюють відповідність
між вимогами до знань, умінь і навичок учнів та показником оцінки в балах відповідно до рівнів навчальних досягнень.

2. Ці Критерії реалізуються в нормах чотирьох рівнів досягнень: початковий, середній, достатній, високий (додатки 1,2).
Перший рівень - початковий. Відповідь учня (учениці) фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.
Другий рівень - середній. Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.
Третій рівень - достатній. Учень (учениця) знає істотні ознаки понять, явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних
ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениці) правильна,
логічна, обґрунтована, хоча у ній бракує власних суджень.
Четвертий рівень - високий. Знання учня (учениці) є глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність
позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.
Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові.

3. За цими Критеріями оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів на уроках і вдома, а також за результатами перевірки навчальних
досягнень учнів: усної, зокрема індивідуальне, групове та фронтальне опитування; письмової, зокрема самостійні та контрольні роботи, тестування; графічної, зокрема робота з діаграмами,
графіками, схемами, контурними картами; практичної, зокрема виконання різних видів експериментальних досліджень та навчальних проектів, робота з біологічними об'єктами, виготовлення виробів.
При визначенні рівня навчальних досягнень учнів враховуються:

  • характеристики відповіді: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;
  • якість знань;
  • сформованість загальнонавчальних та предметних умінь і навичок;
  • рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
  • вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези;
  • самостійність оцінних суджень.

4. Обов'язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів з предметів інваріантної складової навчального плану закладу.
У першому класі дається словесна характеристика знань, умінь і навичок учнів. У наступних класах оцінювання здійснюється за 12-бальною системою (шкалою) і його результати позначаються цифрами від 1 до 12. За рішенням педагогічної ради навчального закладу може надаватися словесна характеристика знань, умінь і навичок учнів другого класу.
У випадку невідповідності рівня навчальних досягнень учня (учениці) цим Критеріям позначається "не атестований".
Особливості оцінювання навчальних досягнень дітей з особливими освітніми потребами здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства.

5. Заклад може використовувати інші системи оцінювання навчальних досягнень учнів за погодженням з місцевими органами управління освітою. При цьому оцінки з навчальних предметів за семестри, рік, результати державної підсумкової атестації переводяться у бали відповідно до цих Критеріїв.
До інших систем оцінювання може відноситися рейтингова система, яка сприяє формуванню ключових компетентностей і створює можливості для:

  • підвищення мотивації учнів до самонавчання та самооцінювання;
  • розширення можливості в індивідуальній підготовленості учнів на кожному етапі навчального процесу;
  • підвищення об'єктивності оцінювання не лише протягом навчального року, а й за весь період навчання;
  • градації значущості балів, які отримують учні за виконання різних видів робіт (самостійна робота, підсумкова робота, творча робота, олімпіади, виставки, конкурси творчих робіт,
  • науково-дослідні й художні проекти, діяльність в органах учнівського самоврядування, у соціально-корисних проектах тощо).

З метою оцінювання індивідуальних досягнень учнів може бути використаний метод оцінювання портфоліо.
Портфоліо - це накопичувальна система оцінювання, що передбачає формування уміння учнів ставити цілі, планувати і організовувати власну навчальну діяльність; накопичення різних
видів робіт, які засвідчують рух в індивідуальному розвитку; активну участь в інтеграції кількісних і якісних оцінок; підвищення ролі самооцінки.
Таке оцінювання передбачає визначення критеріїв для включення учнівських напрацювань до портфоліо; форми подання матеріалу;
спланованість оцінного процесу; елементи самооцінки з боку учня тощо.
Впровадження рейтингової системи оцінювання та методу оцінювання - портфоліо здійснюється з урахуванням рекомендацій МОН молодьспорту.

КРИТЕРІЇ
оцінювання навчальних досягнень учнів основної й старшої школи

Рівні навчальних
досягнень

Бали

Вимоги до знань, умінь і навичок учнів

І. Початковий

1

Учні розрізняють об'єкти вивчення

І. Початковий

2

Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, мають нечіткі уявлення про об'єкт вивчення

І. Початковий

3

Учні відтворюють частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання

II. Середній

4

Учні з допомогою вчителя відтворюють основний навчальний матеріал, можуть повторити за зразком певну операцію, дію

II. Середній

5

Учні відтворюють основний навчальний матеріал, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять,сформулювати правило

II. Середній

6

Учні виявляють знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповіді їх правильні, але недостатньо осмислені. Вміють застосовувати знання при виконанні завдань за зразком

III. Достатній

7

Учні правильно відтворюють навчальний матеріал, знають основоположні теорії і факти, вміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії

III. Достатній

8

Знання учнів є достатніми. Учні застосовують вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагаються аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролюють власну діяльність. Відповіді їх логічні, хоч і мають неточності

III. Достатній

9

Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, уміють аналізувати й систематизувати інформацію, використовують загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією

IV. Високий

10

Учні мають повні, глибокі знання, здатні використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення

IV. Високий

11

Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовують їх у різних ситуаціях, уміють знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв'язувати проблеми

IV. Високий

12

Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміють самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 13.04.2011 N 329 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 р. за N 566/19304

 

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З МАТЕМАТИКИ

До навчальних досягнень учнів з математики, які безпосередньо підлягають оцінюванню, належать:

•   теоретичні знання, що стосуються математичних понять, тверджень, теорем, властивостей, ознак, методів та ідей математики;

•   знання, що стосуються способів діяльності, які можна подати у вигляді системи дій (правила, алгоритми);

•   здатність безпосередньо здійснювати уже відомі способи діяльності відповідно до засвоєних правил, алгоритмів (наприклад, виконувати певне тотожне перетворення виразу, розв’язувати рівняння певного виду, виконувати геометричні побудови, досліджувати функцію на монотонність, розв’язувати текстові задачі розглянутих типів тощо);

•   здатність застосовувати набуті знання і вміння для розв’язання навчальних і практичних задач, коли шлях, спосіб такого розв’язання потрібно попередньо визначити (знайти) самому.

Відповідно до ступеня оволодіння зазначеними знаннями і способами діяльності виокремлюються такі рівні навчальних досягнень школярів з математики:

І — початковий рівень, коли у результаті вивчення навчального матеріалу учень:

•   називає математичний об’єкт (вираз, формули, геометричну фігуру, символ), але тільки в тому випадку, коли цей об’єкт (його зображення, опис, характеристика) запропонована йому безпосередньо;

•   за допомогою вчителя виконує елементарні завдання.

ІІ — середній рівень, коли учень повторює інформацію, операції, дії, засвоєні ним у процесі навчання, здатний розв’язувати завдання за зразком.

ІІІ — достатній рівень, коли учень самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, уміє виконувати математичні операції, загальна методика і послідовність (алгоритм) яких йому знайомі, але зміст та умови виконання змінені.

IV — високий рівень, коли учень здатний самостійно орієнтуватися в нових для нього ситуаціях, складати план дій і виконувати його, пропонувати нові, невідомі йому раніше розв’язання, тобто його діяльність має дослідницький характер.

Оцінювання якості математичної підготовки учнів з математики здійснюється в двох аспектах: рівень володіння теоретичними знаннями, який можна виявити в процесі усного опитування, та якість практичних умінь і навичок, тобто здатність до застосування вивченого матеріалу під час розв’язування задач і вправ.

 

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

 

Рівні навчальних досягнень учнів

Бали

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

I. Початковий

1

Учень: розпізнає один із кількох запропонованих математичних об’єктів (символів, виразів, геометричних фігур тощо), виділивши його серед інших;
читає і записує числа, переписує даний математичний вираз, формулу;
зображає найпростіші геометричні фігури (малює ескіз).

 

2

Учень: виконує однокрокові дії з числами, найпростішими математичними виразами;
впізнає окремі математичні об’єкти і пояснює свій вибір.

 

3

Учень: співставляє дані або словесно описані математичні об’єкти за їх суттєвими властивостями;
за допомогою вчителя виконує елементарні завдання.

II. Середній

4

Учень: відтворює означення математичних понять і формулювання тверджень;
називає елементи математичних об’єктів;
формулює деякі властивості математичних об’єктів;
виконує за зразком завдання обов’язкового рівня.

 

5

Учень: ілюструє означення математичних понять, формулювань теорем і правил виконання математичних дій прикладами із пояснень вчителя або підручника;
розв’язує завдання обов’язкового рівня за відомими алгоритмами з частковим поясненням.

 

6

Учень: ілюструє означення математичних понять, формулювань теорем і правил виконання математичних дій власними прикладами;
самостійно розв’язує завдання обов’язкового рівня з достатнім поясненням;
записує математичний вираз, формулу за словесним формулюванням і навпаки.

ІІІ. Достатній

7

Учень: застосовує означення математичних понять та їх властивостей для розв’язання завдань у знайомих ситуаціях;
знає залежності між елементами математичних об’єктів

самостійно виправляє вказані йому помилки;
розв’язує завдання, передбачені програмою, без  достатніх пояснень.

 

8

Учень: володіє визначеним програмою навчальним матеріалом;
розв’язує завдання, передбачені програмою, з частковим поясненням;
частково аргументує математичні міркування й розв’язування завдань.

 

9

Учень: вільно володіє визначеним програмою навчальним матеріалом;
самостійно виконує завдання в знайомих ситуаціях із достатнім поясненням;
виправляє допущені помилки;
повністю аргументує обґрунтування математичних тверджень;
розв’язує завдання з достатнім поясненням.

IV. Високий

10

Знання, вміння й навички учня повністю відповідають вимогам програми, зокрема, учень:
усвідомлює нові для нього математичні факти, ідеї, вміє доводити передбачені програмою математичні твердження з достатнім обґрунтуванням;
під керівництвом учителя знаходить джерела інформації та самостійно використовує їх;
розв’язує завдання з повним поясненням і обґрунтуванням.

 

11

Учень: вільно і правильно висловлює відповідні математичні міркування, переконливо аргументує їх;
самостійно знаходить джерела інформації та працює з ними;
використовує набуті знання і вміння в незнайомих для нього ситуаціях;
знає передбачені програмою основні методи розв’язання завдання і вміє їх застосовувати з необхідним обґрунтуванням.

 

12

Учень: виявляє варіативність мислення і раціональність у виборі способу розв’язання математичної проблеми;
вміє узагальнювати й систематизувати набуті знання;
здатний до розв’язування нестандартних задач і вправ.

 

Поточне оцінювання учнів з математики проводиться безпосередньо під час навчальних занять або за результатами виконання домашніх завдань, усних відповідей, письмових робіт тощо.