СЕМІНАР-ПРАКТИКУМ

на базі СШ №4

жовтень

Розширюємо методичну палітру

Дослідницька та проектна діяльність учня

на уроках математики

Девіз семінару: Краще учням давати не певний набір фактів, а озброїти їх підходом і навчити виробляти рецепти самостійно.

Мета: виявити найбільш суттєві ознаки сучасних підходів до організації наукової діяльності учнів, сформувати знання про організацію та основні етапи проектно-дослідницької діяльності, продовжити колегіальний пошук удосконалення навчально-виховного процесу шляхом впровадження прогресивних інноваційних методик і технологій навчання як умови самовдосконалення вчителя та самоорганізації учня.

План

I. Мотивація та представлення теми «Дослідницька та проектна діяльність учня на уроках математики»

II. Майстер – клас з проблеми семінару.

III. . Прес-діалог. Чого може навчити дітей проектно-дослідницька діяльність? 

IV «Підведення підсумків роботи семінару. Прийняття рекомендацій семінару.

V.  Аналіз проведення діагностичних контрольних робіт

Керівник  МО ДАНИЛОВА В. І.

Користуючись притаманною дітям любов’ю до створення «своїх» планів і вміло направляючи їх розробку, можна з неаби - яким успіхом прищепити їм необхідні у житті знання й навички.

Е. Кагаров

ПРОЕКТ – это «пять П»:

Проблема,

Проектирование (планирование)

Поиск информации

Продукт 

Презентация.

Структура научного исследования

Користуючись притаманною дітям любов’ю до створення «своїх» планів і вміло направляючи їх розробку, можна з неаби - яким успіхом прищепити їм необхідні у житті знання й навички.

Е. Кагаров

Отчёт о работе над проектом

При работе над проектным продуктом автор должен все время помнить, что он создает этот продукт не только для себя, но и для любого другого человека, которому доведется столкнуться с проблемой, решению которой посвящен данный проект.

Алгоритм планирования для ученика

Отчёт о работе для ученика

Введение

Тема моего проекта …………………………………

Я выбрал эту тему, потому что ………………………

Цель моей работы – …………………………………

Проектным продуктом будет – .………………………

Этот продукт поможет достичь цель проекта, так как……………

План моей работы (указать время выполнения и перечислить все промежуточные этапы):

• Выбор темы и уточнение названия …………………

• Сбор информации (где и как искал информацию)…

• Изготовление продукта (что и как делал)…………

• Написание письменной части проекта (как это делал)…………

Основная часть

Я начал свою работу с того, что …………………………………

Потом я приступил к ……………………………………………

Я завершил работу тем, что………………………………………

В ходе работы я столкнулся с такими проблемами……………

Чтобы справиться с возникшими проблемами, я………………

Я отклонился от плана (указать, когда был нарушен график работы)………..

План моей работы был нарушен, потому что……………………

В ходе работы я принял решение изменить проектный продукт, так как………

Но все же мне удалось достичь цели проекта, потому что……

Заключение

Закончив свой проект, я могу сказать, что не все из того, что было задумано, получилось, например ……………………………

Это произошло, потому что ……………………………………..

Если бы я начал работу заново, я бы ……………………………

В следующий раз продолжу эту работу для того, чтобы……

Я думаю, что я решил проблему своего проекта, так как ………

Работа над проектом показала мне, (что узнал о себе и о проблеме, над которой работал) …………………………………

Анкета

«Удовлетворенность внедрением метода проектов

в учебный процесс

Дорогой друг! Пожалуйста, ответь на несколько вопросов данной анкеты.

Результаты анкеты после обработки помогут нам сделать выводы о качестве преподавания предмета и о необходимости включения данного метода в учебный план в дальнейшем.

1. Впервые ли ты сталкиваешься с методом учебных проектов?

__________________________________________________________

2. Интересно ли тебе было участвовать в проекте по предмету?

__________________________________________________________________

3. Была ли решена в ходе проекта поставленная проблема?

_________________________________________________________________

4. Учит ли работа над проектом самостоятельно мыслить, решать

проблемы, привлекая для этой цели знания из разных областей?

__________________________________________________________________

5. Что по-твоему продуктивнее: самому находить информацию или брать готовую с урока в процессе объяснения учителя?

__________________________________________________________________

6. Способствует ли метод проектов развитию творчества, коммуникативности (умений работать в коллективе)?

__________________________________________________________________

7. Насколько полно и качественно проводились теоретические занятия преподавателем по консультированию для выполнения проекта? (Оцени качество по 5 бальной шкале)__________________

8. Имеет ли значение стремление учителя осваивать новые технологии преподавания для развития интереса к своему предмету?

9. Получил ли ты для себя что-то новое?

Спасибо! Желаем удачи в дальнейшей учебе

Рекомендації :

   1. Продовжити вивчення і впровадження у систему викладання математики

     елементів науково – дослідної та проектної технології. З цією метою:

 1.1.Впроваджувати в практику роботи досвід вчителя – методиста Данилової В.І. щодо

       залучення учнів до  проектної технології в процесі навчальної діяльності.

1.2.Удосконалювати систему психолого-педагогічного  вивчення нахилів, інтересів,

     здібностей  особистості кожного учня.

1.3.Творчо підходити до організації навчальної діяльності  учнів, знаходити нові

          форми, методи,  що сприяють розвитку особистості учня.

1.4.Залучати учнів до самостійного оволодіння навчальною інформацією,  творчого

         використання її через проектну діяльність.

1.5.Через проектну діяльність  формувати в учнів готовність та здатність успішно

          діяти в навчальних та життєвих ситуаціях.

1.6.Залучати учнів 9-11 класів до участі в міжнародних та національних наукових

           конкурсах.

1.7.Опрацювати науково-методичну літературу щодо впровадження проектно –

      дослідної роботи в школі:

Буджак Т. Метод проектів як засіб формування інтелектуальних здібностей учнів //Хімія. Біологія. – 2000. - №10. – С.10.

Гузеев В.В. “Метод проектов” как часный случай интегральной технологии обучения //Директор школы. – 1995. - № 6.

Лернер П. Проектування як основний вид пізнавальної діяльності школярів (на прикладі освоєння ПГ «Технологія») // Завуч. – 2003. - №7. – С. 6-10.

Лисенко С. Про проекти //Відкритий урок. 2003. - №17. – С.17-18.

Логвін В. Метод проектів у контексті сучасної освіти //Завуч. – 2002. - №26. – С.4.

Освітні технології: навч.-метод. посіб. /О.М.Пєхота, А.З.Кіктенко, О.М.Любарська та ін.; За заг. ред. О.М.Пєхоти. – К.: А.С.К., 2001. – 256 с. [148-162; 128-147]

Осмоловський А. Василенко Л. Від навчального проекту до соціальної самореалізації особистості //Шлях освіти. – 2000. - №2. – С.34-37.

Перспективні освітні технології: Наук. – метод. посібник. /за ред. Г.С.Сазоненко. – К.: Гопак, 2000. – 560с. (112-201).

Сисоєва С.О. Особистісно-орієнтовані педагогічні технології: метод проектів //Неперервна професійна освіта: теорія і методика: Наук. – метод. журнал. – К., 2002. – Вип.1 (5). – 230с.

2. Запровадити випуск навчально – дослідного альманаху учнівських проектів з метою піднесення рейтингу та реалізації особостих якостей школярів. 

Проектирование как основной вид познавательной деятельности учащихся

“Великая цель образования - это не знания, а действия”

Герберт Спенсер

Метод учебного проекта

Обновляющейся школе потребовались такие методы обучения, которые

• формировали бы активную, самостоятельную и инициативную позицию учащихся в учении;
• развивали бы общеучебные умения и навыки: исследовательские, рефлексивные, самооценочные;
• формировали бы умения, непосредственно сопряженные с опытом применения в практической деятельности;
• были бы нацелены на развитие познавательного интереса учащихся;
• реализовывали бы принцип связи обучения с жизнью.

Метод проектов, имеющийся в арсенале мировой и отечественной педагогической практики, является наиболее подходящим для реализации этих целей. В его основе лежит идея направленности учебно-познавательной деятельности на результат.

Внешний результат можно увидеть, осмыслить, применить в реальной практической  деятельности.

Но наиболее значительным при этом становится внутренний результат — опыт личной деятельности. Он становится бесценным достоянием учащихся, т.к. соединяет в себе знания и умения, компетенции и ценности.

 В профильном обучении проектирование следует рассматривать как основной вид познавательной деятельности школьников. Используя проектирование как метод познания, учащиеся приходят к переосмыслению роли знаний в социальной практике. Реальность работы над проектом, а главное – рефлексивная оценка планируемых и достигнутых результатов помогают им осознать, что знания это не столько самоцель, сколько необходимое средство, обеспечивающее способность человека грамотно выстраивать свои мыслительные и жизненные стратегии, принимать решения, адаптироваться в социуме и самореализоваться как личность.

Что есть проект

1.Необходимо наличие проблемы – исследовательской, информационной, практической.

Дальнейшая работа над проектом – это разрешение данной проблемы.    

 2.Выполнение проекта начинается с планирования действий по разрешению проблемы, с проектирования самого проекта, с определения вида продукта и формы презентации. Наиболее важной частью плана является пооперационная разработка проекта, в которой указан перечень конкретных действий с указанием выходов, сроков и ответственных. Но некоторые проекты  (творческие, ролевые) не могут быть спланированы от начала до самого конца.

3.Каждый проект обязательно требует исследовательской работы учащихся, ведь отличительная черта проектной деятельности – поиск информации, которая затем будет осмыслена, обработана и представлена участниками проектной группы.

4.Результатом работы над проектом, выходом проекта, является продукт.

В общем виде это средство, которое разработали участники проектной группы для разрешения поставленной проблемы.

5.Подготовленный продукт должен быть представлен представителям общественности, и представлен достаточно убедительно, как наиболее приемлемое средство решения проблемы. Таким образом, проект требует на завершающем этапе презентации своего продукта.

Итак, проект – это «пять П»:

•       Проблема,
•       Проектирование (планирование)
•       Поиск информации
•       Продукт  
•       Презентация.

Шестое «П» проекта – его Портфолио, т.е. папка, в которой собраны все рабочие материалы проекта, в том числе черновики, дневные планы и отчеты.

Учебный проект, как комплексный и многоцелевой метод, имеет большое количество видов и разновидностей. Чтобы разобраться в них, можно использовать три различные классификации: по доминирующей деятельности учащихся,  по комплексности и характеру контактов, по продолжительности.

Более эффективными оказываются проекты, занимающие 4-7 уроков, когда в качестве домашних заданий к очередному уроку учащиеся самостоятельно  (индивидуально или в группах) выполняют тот или иной этап работы над проектом, отчитываясь о проделанной работе в начале следующего урока. Последние два урока (спаренные) используются для презентации подготовленных проектов.

Что эффективнее: персональные или групповые проекты?

Единой точки зрения на этот счет не существует. И те и другие имеют свои преимущества. Для меня это индивидуальные проекты.

Преимущества персональных проектов в следующем:

1)план работы над проектом может быть выстроен и отслежен с максимальной четкостью;

2)у учащегося полноценно формируется чувство ответственности, т.к. выполнение проекта зависит только от него самого;

3)учащийся приобретает опыт деятельности на всех этапах проекта – от рождения замысла до итоговой рефлексии;

4)формирование у учащегося важнейших общеучебных умений и навыков  (исследовательских, презентационных, оценочных) оказывается вполне управляемым процессом.

Чем же полезна проектная деятельность?

В процессе проектной деятельности ненавязчиво формируются общеучебные умения и навыки, которые пригодятся учащимся в их дальнейшей учебе и в жизни. В результате этого повышается учебная мотивация.

1.Рефлексивные:

-умение осмыслить задачу;

-умение ответить на вопрос: чему нужно научиться для решения поставленной задачи?

2.Поисковые (исследовательские) умения:

- умение генерировать идеи;

-умение самостоятельно найти недостающую информацию в информационном поле;

-умение запросить информацию  у учителя (эксперта)

-умение находить несколько вариантов решения проблемы.

3.Навыки оценочной самостоятельности.

4.Умения и навыки работы в сотрудничестве:

-умение коллективного планирования;

-умение взаимодействия и взаимопомощи в группе в решении общих задач;

-умение делового партнерского общения.

5.Менеджерские умения и навыки:

-умение проектировать процесс,

-умение планировать деятельность, время, ресурсы;

-умение принимать решения и прогнозировать их последствия;

-навыки анализа собственной деятельности.

6.Коммуникативные умения:

-умение вести дискуссию;

-умение отстаивать свою точку зрения;

-умение находить компромисс;

-навыки интервьюирования, устного опроса,

7.Презентационные умения и навыки:

-навыки монологической речи;

-уверенно держать себя во время выступления;

-артистические умения;

-умение отвечать на незапланированные вопросы;

-умение использовать различные средства наглядности во время выступления.

Выводы

1 Метод проектов позволяет создать прочную мотивацию к изучению предмета.

2.Разнообразные формы работы вносят элемент новизны в учебный процесс, развивают творческие способности учащихся, позволяют формировать их личностные качества, которые развиваются лишь в деятельности.

3.Постижение новой информации расширяет кругозор учащихся, развивает их интеллектуальные способности.

4.Знания учащихся актуализируются, конкретизируются, закрепляются.

6.Ученики выступают активными участниками процесса, учатся работать по-новому: видеть, ставить и формулировать проблему, отбирать нужную информацию, учатся работать в «команде».

ОРГАНІЗАЦІЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО СУПРОВОДУ НАУКОВО-

ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ ОБДАРОВАНИХ СТАРШОКЛАСНИКІВ

ДО КОНКУРСУ В МАН УКРАЇНИ

Проведене психологічне дослідження показало, що рівень креативності протестованих учнів вище середнього, що корелює з високоим рівнем дивергентного мислення і чітко вираженими настановами на творчу і науково-дослідну діяльність. Інститутом заплановано тривале дослідження подальшої реалізації творчого потенціалу обдарованих дітей-учасників конференції. Перераховані підходи організації підготовки школярів до участі у Міжнародних наукових заходах є основними, але не вичерпують різноманіття завдань, що вимагають рішення у процесі реалізації відповідного проекту. Таким чином, цей проект потребує подальшого розвитку і розширення меж. Практична апробація програми дозволяє реко-

мендувати цю доробку для впровадження в інших напрямках підготовки обдарованих дітей до подібного роду заходів.

УДК 159.923.2:373.546

Вікторія Русова

м. Київ

Розділ І. Педагогічні проблеми обдарованої особистості

   Останнім часом у зв’язку зі становленням особистісно зорієнтованої освіти метод проектів переживає друге народження, ефективно доповнюючи інші педагогічні технології, що сприяють становленню особистості обдарованого школяра як суб’єкта діяльності та соціальних відносин, розвитку його здатності до самоактуалізації в умовах профільного навчання. Застосування методу проектів – це нагальна потреба нашого часу.

Відомо, що розвиток особистості відбувається тоді, коли створено необмежені можливості діяти і самовдосконалюватися. Отже, серед інноваційних методик і технологій метод проектів посідає чільне місце.

Метод проектів (від грец. – шлях дослідження) – “система навчання, за якої учні здобувають знання та вміння в процесі виконання поступово ускладнюваних практичних проектів” [2, с.4]. Його виникнення відносять до 20-х років XX ст. і пов’язують з іменами англійських педагогів Джона Дьюї і Вільяма Кільпатрика. Теоретичне обгрунтування методу проектів викладено в працях Г.Селевко, Д.Левитес, В.Логвіна, Г.Ващенко, І.Єрмакова та ін. Однак управління освітніми проектами залишається недослідженою

проблемою, оскільки сьогодні ще недостатньо розроблена система психологичного супроводу проектної діяльності учнів.

Отже, метою статті є визначення теоретичних та методичних засад системи

психолого-педагогічного супроводу науково-дослідної діяльності старшокласників.

Ми проводимо аналогію між науково-дослідницькою та проектною діяльністю учнів. У зв’язку з цим, звернімо увагу на те, що дослідницький метод пізнання відповідає природі мислення людини, сприяє формуванню навичок самостійної дослідницької

роботи та розвитку в обдарованих учнях здатності до самопізнання особливостей, самореалізації особистісного потенціалу.

Поняття “проект” у перекладі з латинської мови означає “кинутий уперед”. Це цільовий акт діяльності, в основі якого – інтереси учня. Метод проектів вирішує багато психологічних і педагогічних завдань, таких, як: реалізація учнями як дослідницьких, так і практичних завдань, що надає їм можливість почуватися особистостями, дотичними до справ суспільства; розвиток творчої думки та навичок роботи з джерелами інформації.

Метод проектів є тим середовищем, у якому учні набувають сил, упевненості, а ситуація успіху може стати відправною точкою для подальшого зростання у власних очах.

Шкільний науково-дослідницький проект формується старшокласниками у процесі аналізу власних інтересів, питань, проблем, ідей, що сприяють формуванню навичок творчого самопізнання, самовдосконалення особистості обдарованого старшокласника.

Тому виконання дослідницького проекту має для учнів не формальний, поверховий, а суттєвий, особистісний сенс.

Ми розглядаємо профільні науково-дослідницькі проекти учнів. Наявний експериментальний досвід свідчить про те, що цей вид проектування має певні ознаки, які відповідають специфіці профільної науково-дослідницької діяльності учнів при підготовці наукових робіт до захисту на конкурсі МАН.

Цей науково-дослідницький проект складається з трьох частин:

- науково-дослідної, теоретичної частини, що передбачає здійснення пошуку, вивчення перспективної наукової ідеї, проведення необхідного теоретичного аналізу;

- експериментальної частини, що включає розробку принципових форм проведення наукового дослідження, необхідних для визначення структурно-функціональної побудови об’єкта наукового дослідження;

- технологічної, практичної частини, що полягає у розробці методів та форм втілення результатів дослідження в певні сфери життя.

Дослідницькі профільні роботи учнів – це наукова, проектна діяльність, яка за своїми параметрами наближається до здійснення творчого акту. Відомо, що у психології творчий процес досліджується у двох головних аспектах – особистісному та процесуальному [7]. В особистісному аспекті головне місце займають якості, здібності особистості як суб’єкта творчої діяльності, її потреби, мотиви, інтереси, знання, вміння, навички, характерологічні властивості, самосвідомість, емоції, почуття тощо.

Виходячи з цього, нами була побудована структурно-функціональна модель формування у старшокласників здатності до наукової діяльності. Це дозволило нам розробити на її основі авторську консультативно-розвивальну програму психологічного супроводу процесу виконання обдарованими старшокласниками профільних науково-дослідницьких робіт.

Структурно-функціональна модель базується передусім на врахуванні п’яти компонентів діяльнісного виміру психологічної структури особистості, запропонованої в дослідженнях Рибалки В.В. [6].  

Модель складається з трьох рівнів. Перший, базовий рівень виступає в якості її концептуальної основи і розподіляється на такі компоненти процесу екстеріоризції: потребово-мотиваційний (стимулюючий), інформаційно-пізнавальний (орієнтуючий), цілеутворюючий (програмуючий), операційно-результативний (продукуючий), емоційно-почуттєвий (утверджуючий).

До другого рівня ми відносимо безпосередньо супровідну діяльність психолога, яка здійснюється у відповідності до вищезгаданих компонентів діяльності і включає наступні дії:

- актуалізація наявних та формування нових інтересів, мотивів, сенсів і перспектив особистості шляхом стимулюючого консультування учня щодо організації відповідних засад його творчої діяльності. Повага, довіра вчителя до особистості учня-дослідника і прийняття його особистісних цілей, запитів і інтересів, що дозволяє створювати максимально сприятливі умови для розкриття й розвитку здібностей учня;

- орієнтація старшокласника у науково-дослідному полі вибору майбутньої теми наукового дослідження з обов’язковим врахуванням профілю навчання та даних “психологічного паспорту школяра”, який складається за результатами комплексної психодіагностики особистості учня та його просвіти щодо властивостей особистості; сприяння та заохочення численних запитань учня під час роботи над майбутньою темою;

- підтримка учня у конкретизації мети, проблеми, плану майбутнього наукового дослідження, що здійснюється психологом в умовах програмуючої консультації і виводить його на максимально самостійну конкретизацію теми і формування програми науково-дослідницької роботи. Створення ситуацій незавершеності та відкритості, напротиріч жорстко регламентованим;

- розвивальна, консультативна допомога учню в організації проведення наукового дослідження та оформлення результатів, мотивація незалежності учня в поєднанні із відповідальністю; здійснення акценту на самостійних розробках, спостереженнях, відчуттях, співставленнях. Сприяння розкутості мислення та дій дитини;

- презентація і позитивне емоційно-почуттєве оцінювання роботи учня психологом, учнями і на всіх етапах конкурсу членами жюрі МАН, що сприяє переживанням творчого стану, натхнення, осяяння, психологічного комфорту і формує різноманітний погляд на світ.

Вищий рівень передбачає самостійну, за умови як менш втручального психологічного супроводу, роботу обдарованого старшокласника і включає наступні його компоненти:

- уміння учня розуміти систему наукової організації та самоорганізації в науково-дослідницької роботі. Визначення задуму, проблеми, теми, що означає вміння учня відокремлювати головне від другорядного, виявляти те, що вже відомо і що поки невідомо науці з предмету дослідження;

- пошук інформації, розвиток творчих умінь для вивчення та обробки літературних джерел, при якій використовуються різні види читання: оглядове, повільне, вибіркове, коментоване, швидке тощо.

Розвиток інтелектуальних здібностей до аналізу і синтезу, порівняння і узагальнення, виділення головного і абстрактного тощо. Учню екомендується вести чіткі і лаконічні записи опрацьованих джерел, користування бібліотеками, Інтернетом тощо;

- знайомство учнів з основними методологічними поняттями наукових досліджень (тема, обєкт, предмет, гіпотеза, методика, результа, висновок). Постановка мети експерименту та конкретних завдань дослідження, відпрацювання гіпотези і теоретичних положень дослідження, складання програми та здійснення вибору методу дослідження, що сприяє розвитку в учня творчих здібностей мислення: зіркість в пошуках проблем,

вміння виділяти об’єкти та предмети дослідження;

 - проведення дослідження, обробка й критичний аналіз результатів, формулювання висновків дослідження та його оформлення у вигляді науково-дослідницької роботи, підготовки її до захисту у Малій академії наук;

- презентація роботи у класі, школі, на районному, міському, республіканському етапах та особистісно-почуттєве і суспільно значуще утвердження результатів профільної НДР учня, що формує у старшокласників творчі вміння дискутувати, полемізувати в обговоренні результатів дослідження.

Саме така форма організації психологічного супроводу “створює умови очікування ймовірного народження майбутніх винахідників, першовідкривачів в науці” [11, с.31].

Такий супровід науково-дослідницької діяльності учня грунтується на природній потребі людини до пошуку і саме тому такий підхід невипадково може відроджувати інтелектуальні і творчі здібності особистості дитини. Емоційна сфера учнів у таких умовах підіймається на рівень людини, що живе із задоволенням і мріями.

Виходячи з цих положень, ми визначаємо психологічний супровід процесу виконання учнями НДР як такий вид діяльності психологічної служби, що забезпечує створення сприятливих умов для формування, становлення та розвитку творчих здібностей дитини з урахуванням індивідуальних особливостей та особистісного потенціалу. З цією метою нами була розроблена консультативно-розвивальна програма психологічного супрово-

ду процесу виконання учнями профільних науково-дослідницьких робіт в МАН України. У процесі здійснення цієї програми, ми реалізуємо також основні завдання Стратегії

діяльності психологічної служби закладів освіти [3]. Розглянемо цей процес докладніше.

Так, до складу програми входить психодіагностичний напрямок, на якому здійснюється комплексна психодіагностика особистості і складається „психологічний паспорт учня”, де знаходяться результати про:

- психофізіологічні властивості учня (тип темпераменту);

- інтелектуальні процеси (пам’ять, мислення, увага);

- навчальний досвід учня (поточні, семестрові, річні оцінки);

- самосвідомість учня;

- особливості характеру;

- спрямованість його навчальних інтересів;

- здатність до спілкування.

У психодіагностичній роботі використовується така комплексна психодіагностика особистості школяра у комп’ютеризованому варіанті, яка розроблена під керівництвом В. В. Рибалки М. М. Левтиком і Л. А. Федоривом у Київському природничо-науковому ліцеї № 145 [4; 7]. Вона будується у відповідності з концепцією тривимірної, поетапно конкретизованої психологічної структури особистості. До неї входять наступні методики:

3-й рівень: Самостійна науково-дослідницька діяльність учня

В и з н а ч е н н я  у ч н е м п р о б л е м и , теми, з а д у м у н а у к о в о -

дослідницької роботи.Пошук учнем і н ф о р м а ц і ї ,в и в ч е н н я та обробка н а у к о в и х джерел, р е ф л е к с і я п о т е н ц і а л у в л а с н о ї

особистості.П о с т а н о в к а учнем мети, к о н к р е т н и х з а в д а н ь ,

с к л а д а н н я програми н а у к о в о -д о с л і д н и ц ь ко ї роботи.

П р о в е д е н н я  у ч н е м д о с л і д ж е н н я ,о ф о р м л е н н я його результатів у вигляді звіту про н а у к о в о -д о с л і д н и ц ь к у роботу.

О с о б и с т і с н о та суспільно значущап р е з е н т а ц і я , захист та емоційно-почуттєве у т в е р д ж е н н я досвіду н а у к о в о -дослідницької

роботи в МАН.

2-й рівень: Супроводжувальна діяльність психолога

Організаційно-мотиваційне консультування і психодіагностика.Стимулю-

Вання потребово-мотиваційних елементів учнів. Психологічна просвіта і

консультування. Орієнтація в інформаційно-пізнавальних елементах учня.

Розвивально-програмуюче консультування і корекція.

Програмування цілеутворюючи елементів учня.Операційно-результативне

консультування. Актуалізація в учня операційно-результативних елементів.

Емоційно-презентуюче консультування і тренінг.

Утвердження емоційно-почуттєвих елементів учня.

1-й рівень: Концептуальна основа психологічного супроводження

самостійної роботи учня

Потребово-мотиваційний компонент діяльності учня і психолога.

Інформаційно-пізнавальний компонент. Цілеутворюючий компонент

Операційно-результативний компонент. Емоційно-почуттєвий компонент

діяльності учня і психолога.

 1. Опитувальник спрямованості навчальних і професійних інтересів ОДАНІ

(“Орієнтовно-діагностична анкета навчальних інтересів”), створений С. Я. Карпіловською на основі модифікації анкети інтересів А. Голомштока та О. Мешковської.

2. Опитувальник спрямованості професійних інтересів – тестова таблиця інтересів

Є. Климова.

 3. Тест комунікативних і організаційних схильностей КОС-2 Б. Федоришина і В. Синявського.

4. Особистісний опитувальник для молоді С. Айзенк JEPI.

5. Модифікований опитувальник для ідентифікації типів акцентуацій характеру у підлітків, запропонований С. Подмазіним як модифікація тесту О. Лічко.

6. Для презентації рівня навчального досвіду школяра використовується таблиця навчальних оцінок за чверть або семестр за профільними дисциплінами за 12-бальною системою.

7. Тест Г. Айзенка на визначення інтелекту.

8. Експериментальна методика об’єктивного визначення типу темпераменту (хронометрична проба) Б. Цуканова.

Підкреслимо, що результати, які отримано в ході комплексної психодіагностики та концептуальної їх інтерпретації, обов’язково враховуються при виборі профілю навчання та виборі теми майбутнього наукового дослідження учня, а також при здійсненні психологічного супроводу в ході виконання старшокласниками науково-дослідницької роботи.

Консультативний напрямок діяльності психологічної служби реалізується через організацію та проведення поетапного (у відповідності до компонентів діяльнісного виміру) консультування учнів, що передбачено програмою психологічного супроводу. Це:

- організаційне консультування, під час якого здійснюється знайомство з учнем, інтерпретуються його концептуальні дані “психологічного паспорту”, виходячи з яких спільно з учнем визначається сфера, напрямок майбутнього дослідження, що відповідає пізнавальним інтересам та іншим властивостям особистості старшокласника;

- програмуюче консультування, під час якого учень самостійно визначає задум, проблему, тему майбутнього дослідження в певній науковій сфері, здійснює теоретичний аналіз проблеми;

- інформаційне консультування, за якого учневі надається підтримка у формулюванні мети експерименту, конкретних завдань, відпрацьовуються гіпотези і вихідні положення. Він орієнтується у пошуку інформації, вивченні та обробки наукових джерел;

- операційно-результативне консультування, під час якого здійснюється допомога учню в оформленні експериментального дослідження, обробці й критичному аналізі результатів, формулюванні висновків дослідження та оформленні у вигляді науково-дослідницької роботи для захисту у Малій академії наук;

- емоційно-підтримуюче консультування, за якого здійснюється емоційна підтримка учня на етапі підготовки його до захисту, на захисті науково-дослідницької роботи у Малій академії наук з обов’язковою присутністю психолога, педагогічного керівника, з метою надання необхідної допомоги при виникненні спірних питань та непорозумінь. Це формує у старшокласника почуття емоційної захищеності та сприяє переживанню ним

почуттів глибокої емоційної та інтелектуальної задоволеності від результатів роботи.

Корекційно-розвивальний напрямок включає в себе комплекс методів психолого-формувального впливу (у вигляді бесід, вправ, тренінгів тощо). Це комплексна тренінгова програма, побудована з урахуванням відповідності особистісних якостей обдарованого учня. Ця складова програми психологічного супроводу відображає реалізацію системи методів з розвитку здатності учнів до проведення самостійного наукового дослідження, а

також включає психологічні механізми, активізація яких у свідомості учнів планується в процесі тренінгових занять, а саме:

- формування та розвиток у старшокласників системи цінностей, що характеризує особистість вченого;

- розвиток та підвищення ступеню гнучкості суб’єкта у реалізації власних цінностей у поведінці, взаємодії з оточуючими, здатності адекватно реагувати на ситуації, що змінюються;

- підвищення рівня розуміння учнем своїх потреб, відчуттів; формування здатності особистості учня до рефлексії;

- виховання здатності учня спонтанно та безпосередньо виражати свої почуття.

Актуалізація можливостей природної та розкутої поведінки;

- навчання обдарованих старшокласників цінувати власні позитивні якості характеру, поважати себе за них;

- розвиток здатності учня приймати власну особистість, незалежно від недоліків;

- виховання здатності особистості до цілісного сприйняття світу, людей, до розуміння спільності протилежностей;

- навчання учнів встановленню глибоких емоційних контактів з людьми, тобто здатності до суб’єктних відносин;

- формування прагнення до оволодіння знаннями;

- виховання, актуалізація творчого потенціалу особистості обдарованого учня;

Узагальнюючи ці результати, ми розробили комплекс формувальних (впливових)методів, які водночас сприяють особистісному розвитку учня та формують його здатність до виконнання науково-дослідних робот у МАН.

Просвітницько-профілактичний напрямок здійснюється при викладанні спецкурсів з психології: „Основи психології” для 10-х та 11-х класів.

Реалізація консультативно-розвивальної програми психологічного супрово-

ду процесу виконання науково-дослідницьких робіт здійснюється шляхом впровадження її в навчально-виховний процес. При його здійсненні в умовах виконання науково-дослідницьких робіт ми враховуємо вікові особливості дитини, провідний вид діяльності на різних вікових етапах та “зони найближчого розвитку дитини”. Серед основних принципів психологічного супроводу ми виділяємо наступні:

- повноти супроводу;

- паралельності і взаємопов’язаності;

- фасилітації;

- неперервності;

- конфіденційності;

- діалогічності;

- стимуляції творчої самодіяльності учня.

Таким чином, науково-дослідницька робота є невід’ємною частиною загальної дидактичної системи і полягає в залученні учнів до діяльності, в ході якої вони можуть формувати істинні наукові інтереси. Заняття науково-дослідницькою роботою передбачають створення умов, сприяють розвитку вроджених творчих здібностей, формуванню творчої мотивації, здатності особистості учнів до самореалізації. Самостійна науково-дослідницька

діяльність обдарованих учнів може відбуватися в комп’ютерних та навчальних кабінетах, лабораторіях закладу та інших інститутах науки і освіти. Вона організовується як “особисто програмована, спланована, різноманітна за змістом і метою робота” [11, с.40]. Однією з важливих форм науково-дослідницької роботи старшокласників є самоосвіта, що полягає в самостійному оволодінні систематичним курсом навчання без проходження його в закладі (друга іноземна мова, філософія, психологія, швидкочитання тощо). Ми впевнені в ефективності такої форми роботи, тому що вона формує в учасників навчально-виховного процесу здатність до особистісного зростання, самопізнання, саморегуляції, самоактуалізації тощо.

Використана література:

1. Ковбасенко Л.І. Методика виховної діяльності в Малій академії наук України: Методичний посібник. - Київ, 2006. – 116с.

2. Логвін В.В. Метод проектів у контексті сучасної освіти // Завуч. – 2002. - №26.

3. Основи практичної психології: підручник для вищих навчальних закладів освіти / Колектив авторів: В. Г. Панок, Н. В. Чепелєва, Т. М. Титаренко та ін. – К.: Либідь,

1998. – 450 с.

4. Рибалка В.В. Психологія праці особистості: Навчально-методичний посібник. –К.: КМПУ імені Б.Д. Грінченка, 2006. – 60 с.

5. Рибалка В.В. Методологічні питання наукової психології (Досвід особистісно центрованої систематизації категоріально-поняттєвого апарату): Навчально-методичний посібник. – К.: Ніка-Центр, 2003. – 204 с.__